Історія «Тінь Сонця»
КОРОТКА ХРОНОЛОГІЯ:
1998-2000: створення перших пісень гурту.
2000-2002: робота над першим альбомом «Святість Віри» в тандемі С. Василюк та А. Безребрий.
2003: початок епохи Козацького Року.
2004: гран-прі фестивалю «Подих», перший виступ у ПК КПІ, дебюти на теле-радіо просторі.
2004-2005: робота над альбомом «Над Диким Полем» та демо «За Межею».
кінець 2005: поява в гурті скрипки та бандури, участь у триб’юті «Gods Tower», зародження проекту «Зачарований Світ».
січень 2006: початок роботи над новим альбомом «Полум’яна Рута».
травень 2006: утвердження нинішнього складу гурту.
СЕРГІЙ ВАСИЛЮК (вокал, бас), АНДРІЙ ХАВРУК (гітара, клавішні), КИРИЛО МОМОТ (гітара), СОФІЯ РОГАЛЬСЬКА (скрипка), ІВАН ЛУЗАН (бандура), ВОЛОДИМИР ХАВРУК (ударні).
Офіційною датою народження групи вважається 13 червня 1999 року. Вважається, що попри значний брак виступів в перші роки, вона живе саме відтоді, як був створений перший її тандем Сергій Василюк (вокал, бас) + Олексій Василюк (ударні). Після залучення в 2000 році до «Тінь Сонця» гітариста Андрія Безреброго, справи вже ідуть жвавіше. А перший виступ київської групи відбувся в Житомирі на фестивалі «Новий Зоряний Дощ» на День Молоді (2001 р.). Підсумком трьохрічної діяльності групи став альбом «Святість Віри», робота над яким закінчилася в березні 2002 року. Тоді група грала альтернативний рок.
Український волелюбний folk-metal чи то «Козацький рок» як невід’ємна риса сучасного характеру «Тінь Сонця» зароджується наприкінці 2002 року. Ці новітні ідеї були втілені в життя Сергієм Василюком Андрієм Савчуком та Анатолієм Зіневичем, чия зустріч саме тоді і відбулась. В останній день зими 2003 року група дебютує в Києві в клубі «Барви» на сейшні «Firesteal» в наступному складі: Сергій Василюк (вокал, бас), Андрій Савчук (гітара), Анатолій Зіневич (гітара), Петро Радченко (ударні). Важливо зазначити, що з того часу «Тінь Сонця» співпрацює зі звукооператором Сергієм Приймаком, який з часом стає невід’ємним учасником команди. Так група проводить ще кілька виступів в Києві і вщент розпадається влітку (Андрій Савчук перекваліфіковується на вокаліста і на тривалий час стає обличчям команди «Харон»).
В серпні того ж 2003 року зійшлися нові музиканти: в групу приходять гітарист Володимир Манацюк, клавішник Андрій Хаврук та ударник Костянтин Науменко. «Тінь Сонця» бере участь у багатьох концертах різноманітного спрямування, з яких більшість пройшла в рідній столиці. Набираючи оберти (перелік усіх виступів читайте у розділі «Походи»), група від клубного життя прямує на більш відомі арени: дуже показовим стає виступ гурту в ПК КПІ на концерті «Практика українського кохання» 14 лютого 2004 року. Крім того, «Тінь Сонця» змагається на кількох всеукраїнських фестивалях, і 28 серпня 2004 року на фестивалі «Подих» виборює гран-прі за підсумком голосування глядачів. Саме на фестивалі «Подих» Сергій Василюк вирішує відірвати від серця бас-гітару і передати її Сашку Коломійцю. Цим «Тінь Сонця» додали сценічно.
Як це і годиться команді з національно свідомими началами, «Тінь Сонця» постійно йде пліч-о-пліч із багатьма патріотичними організаціями (Союз Гетьманців-Державників, МНК, ВМГО «Просвіта»), які є небайдужі до вітчизняної музики. Приблизно в цей же час Сергієм Василюком та донедавна в.о. менеджера команди Олександром Бубелою започатковується проект «Патріотична Рок-Трибуна», що має на меті здійснення організації виступів та видавництва перших студійних робіт прогресивних та патріотичних команд. Завдяки «ПРТ», до речі, обмеженим накладом був виданий альбом «Святість Віри» у форматі mp3.
В жовтні 2004 року на заміну Костянтину Науменку приходить новий ударник Олександр Гребньов. Ставши співавтором улюблених хітів «Тіней…» («Козача Могила», «Вільним Небокраєм») Костя вирішив таки стати вокалістом і відтоді його можна бачити в команді «Sunrise».
Вперше на телебаченні «Тінь Сонця» з’являється на передачі «Підйом!» (14.10.04, «Новий канал»). Саме тоді розпочинається студійна робота гурту над альбомом «НАД ДИКИМ ПОЛЕМ», яка велася на студії «DHS». Зведення, звукорежисура – Слава Малінін. Перші записи звучали на радіоефірах - двічі на під час живого спілкування на Радіо «РОКС» («Рок-терапія» та «План Маршалла»), а також на Третьому каналі Національного радіо «Культура». Все це було восени 2004 року.
Свою громадянську позицію «Тінь Сонця» висловлює на концерті «Авангард Перемоги» 21 листопада 2004 року в день першого другого туру виборів президента України, завершуючи революційний концерт. Відомо також, що надалі «Тінь Сонця» лишилися зовні аполітичними… Насправді ж Майдан просто не радий був бачити націонал-патріотичні гурти на центральній сцені України (оригінально і демократично водночас). Дуже рідко там можна було бачити тих же «Кому Вниз» та «Вій». Завдячуємо Радіо «РОКС», яке в перші два тижні Помаранчевої революції показало на своїй хвилі твори «Тінь Сонця» у повному обсязі – в той час вони були особливо доречними.
Взимку 2005 року група спробувала співпрацювати з продюсером… Продюсером був Максим Банніков. Гурту «Тінь Сонця» і досі доводиться перед багатьма вибачатися за його «діяльність». І справді: діяльність ця принесла більш негативні, аніж позитивні наслідки. Бойкот на спільні концерти з вини Баннікова гурту оголосив директор формації «Вій» Сергій Литвинюк від імені своєї групи, а також легендарних «Кому Вниз». Але, б’є життя через край! «Тінь Сонця» приємно дивують Рівне та Нікополь, не залишив поза увагою гурт і відомий музичний критик Олександр Євтушенко (твори групи чують слухачі чесної хвилі – радіо «Нарт»).
В травні 2005 року група завершує студійну роботу над альбомом, який називатиметься, як і передбачалося, – «Над Диким Полем», а 13 червня 2005 року (на шосту річницю існування групи) мистецька агенція «Саме Так!» його видає. Вже 14 червня група проводить чудовий сольний концерт у столичному клубі «Майдан», а за кілька тижнів, 28 червня виступає в Білгороді-Дністровському в рамках чудового фестивалю «Фортеця» в компанії команд «Green Grey» та «Ot Vinta!».
В липні 2005 року гурт залишає яскравий і, здавалося б, незамінний басист Сашко Коломієць. Причина одна – на той час Сашко справлявся із своїми обов’язками гірше за Сергія Василюка, який, ясна річ, дуже ревниво відносився до інструменту, до якого з часом дуже захотів повернутися. Попри побажання прихильників гурту повернути Сашка – справа ця майже безнадійна. Вдруге «Тінь Сонця» лишилися ні з чим на фестивалі «Тарас Бульба» у Дубні. Проте на тому концерті група вперше залучає до свої лав скрипальку Наталю Климюк, (її подальший зв’язок з гуртом принаймні тимчасово перерваний). Третьою фортецею для «Тінь Сонця» стає Меджибіж, де 20 та 21 серпня група відіграла двічі двохгодинні виступи.
Вже зараз можна говорити і про нову сторінку історії «Тінь Сонця». У вересні 2005 року склад та власне саунд «Тінь Сонця» значною мірою змінився. По-перше, вже за тиждень до виступу у Меджибожі було відомо, що з групи піде Володимир Манацюк. Якось непомітно вийшов з групи і ударник Олександр Гребньов. Тому з самого початку вересня Сергій Василюк зайнявся оновленням «Тінь Сонця», маючи міцну надійну опору – Андрія Хаврука. Було вирішено наповнити звучання «Тінь Сонця» народними інструментами. Ідея скрипки вже була перевірена і схвально сприйнята в Дубні, а вже тепер, після дуже важливого виступу групи на готичному фестивалі «Діти Ночі» 18 вересня в Києві, важко уявити «Тінь Сонця» без бандури. Отже, спершу до гурту прийшла скрипалька Наталя Корчинська та ударник Петро Троць. Найскладнішим був пошук бандуриста. Пошук цей ускладнювався сумнівами, чи потрібен такий інстумент «Тінь Сонця» взагалі. Спільними зусиллями Сергія Василюка та Олександра Бубели вдалося вийти на ідейно близького бандуриста. Іван Лузан, який вже добре знав про «Тінь Сонця» радо відгукнувся на пропозицію і менш ніж за тиждень вивчив весь необхідний для виступу матеріал. У зв’язку з появою ліричної героїні у нових творах «Тінь Сонця» до гурту була запрошена вокалістка Тетяна Сергійчук, яку рік тому можна було побачити у складі гурту «Чорна Рада». Щоправда одразу після перегляду відео виступу «Тінь Сонця» на фестивалі «Діти ночі», однозначно було вирішено знайти більш доречну кандидатуру, яка органічно влилася в «Тінь Сонця».
Так, наприкінці вересня в команді з’являється Наталя Данюк. Проте, як це з’ясувалося за кілька місяців, вокалістка в «Тінь Сонця» – це далеко не найкраща ідея Сергія Василюка. Жіночий вокал в «Тінь Сонця» востаннє був задіяний на відбірковому етапі «Євробачення-2006». Та, враховуючи щиру відданість Наталі роботі в «Тінь Сонця», було знайдене компромісне рішення – створення автономного паралельного проекту «Зачарований Світ», в якому саме Наталя відіграватиме провідну роль. Всі авторські права щодо цього проекту належатимуть «Тінь Сонця», проте це має бути вже інший гурт.
В жовтні до гурту повертається гітарист Анатолій Зіневич. На думку багатьох, посилення саунду групи ще одним добрим гітаристом є так само кроком вперед.
І, зрештою, головним досягненням гурту наприкінці 2005 року стала участь у триб’ют-альбомі «GODS TOWER», найвизначнішої фолк-метал команди Білорусі з «Піснею Чугайстра». Кавер-версія «Тіні Сонця» на пісню «Twilight Sun» була визана найкращою в триб’юті і тепер все оптимістичніше можна споглядати щодо зустрічі з північним братнім сусідом…
Початок 2006 року ознаменувався участю «Тінь Сонця» в турі пам’яті загиблим під Крутами. Вперше «Тінь Сонця» бачить Полтава та Дніпропетровськ. Вже в цьому турі сесійним барабанщиком «Тінь Сонця» виступає Кирило Момот (лідер та гітарист гурту «Другий Подих», гурту, який фактично припинив своє існування). Одразу після туру йому була довірена почесна роль лідер-гітариста. Так, гурт змушений був розлучитися з Толіком Зіневичем. Так само, в гурт приходить і нова скрипалька – Софія Рогальська, а в квітні, після тривалих марних пошуків ударника «Тінь Сонця» відкриває для себе в цій ролі молодшого брата Андрія Хаврука – ударником гурту став Володимир Хаврук, який підготувався до фестивалю «Рок-Січ» за тиждень.
Влітку "Тінь Сонця" вкотре грали в Криму, зібрали аншлаг в столичному клубі "44", взяли перше місце на фестивалі "Пророк" (Кролевець, Сущина) і вперше за свою історію вибрались до Галичини, виступивши в Нагуєвичах на 150-ту річницю Івана Франка. Восени відбулися виступи на "Мазепі-фест" (Полтава), "Эх, Рокнем!" (Мозир, Білорусь), 750-річчі Львова, на річниці УПА у Івано-Франківську.
Після цього гурт зачинився в студії "Pushkin Records" і аж 16 березня презентував новий офіційний альбом - "Полум'яна Рута" в Києві.
Б'є життя через край!!!
